Коли дитина погано вчиться
«Мы рождены, чтоб сказку сделать былью»
Шкільна успішність - це тема, яка зазвичай тримає батьків у напрузі і змушує здригається підчас кожного невдалого повороту. Якщо дитина − не перший учень у класі, це ще можна пережити, але якщо вона навчається відверто слабко, на трійки, які в будь-який момент можуть обернутися двійками, то це вже трагедія. І тоді батьки впадають у відчай, не знаходячи собі місця і страждаючи питаннями: як так сталося? Чому? Де і коли не додивилися?
І часто зриваються на дитину: ставлять у приклад навчання успішних однокласників, примушують сидіти за підручниками до глибокої ночі, карають і вводять всілякі заборони. Так і хочеться крикнути - не панікуйте! Не перетворюйте своє життя і життя дитини в домашнє пекло! Тим більше, що ситуацію можна змінити без сварок, конфліктів і потрясінь. Головне - спробувати зрозуміти дитину та запастися терпінням.
Шукаємо причину невдач
Коли ви вже вирішили допомогти сину чи доньці «підтягти» навчання, перш за все, відмовтеся від якого б не було тиску. Дитині і без того непросто: адже вона чудово усвідомлює, що не виправдовує ваші очікування, і переживає з цього приводу, навіть якщо демонструє показну байдужість або навіть презирство до шкільних справ. Більш того, низька успішність у навчанні − це ще часто й удар по впевненості дитини в собі. Особливо в початковій школі, коли навчанню вона надає найбільше значення. І якщо щось не виходить, або виходить погано, вона починає злітися на себе. А далі все наростає, як сніжний ком: самооцінка знижується, вона перестає вірити в себе і свої сили і не хоче докладати зусиль, вважаючи їх марними. А проблеми з навчанням все ростуть, і дитина розуміє, що впоратися з ними нереально. Легше сховатися, відмовитися від боротьби, зробити вигляд, що її це не цікавить.
Для того, щоб допомогти хлопчаку у відчаї або дівчинці, яка впала в депресію, вийти з такого оцепененіння, треба, перш за все, зрозуміти причину, з якої не виходить добре вчитися.У початковій школі їх може бути п'ять: У дитини недостатньо розвинене мислення, увага і пам'ять, і їй складно засвоювати матеріал в нормальному темпі і обсязі.
Що робити? - Знайти гарного вчителя, який зможе допомогти учневі «підтягтись», більше спілкуватися з дитиною, допомагати з домашніми завданнями (саме допомагати, а не робити їх за дитину), регулярно грати в цікаві ігри на розвиток логічного мислення та пам’яті.
Дитина була добре підготовлена до школи і на перших порах їй все давалося легко, вільно, граючи. Вона не обтяжувати себе, поки в якийсь момент не втратила контроль над ситуацією, опинившись непідготовленою до сприйняття нового, більш складного матеріалу.
Що робити? - Допоможіть дитині усвідомити, що не все в житті дається так легко, як вона звикла. Відрегулюйте її режим, а потім виділіть для уроків достатньо часу.
Школа, у якій навчається дитина, працює за занадто складним для нього програмами (це може стосуватися спеціалізованих ліцеїв, не звийчайних шкіл).
Що робити? – Шукайте іншу школу. Здоров `я, і психологічне та фізичне, дорожче за відмінне знання формул. А необхідні для майбутньої кар'єри знання дитина все одно отримає, можливо, з вашою допомогою.
Амбіції батьків занадто високі: дитина повинна бути відмінником - і крапка, у крайньому випадку хорошістом.
Що робити? - Попрацювати над собою. Спробувати зрозуміти, чому вам так важлива успішність? Як це пов'язано з вашими особистими життєвими успіхами і поразками?
Дитина довгий час хворіла, багато пропустила, відстала від програми і ніяк не може надолужити згаяне.
Що робити? - Взяти додаткові уроки та розслабитися щодо успішності. Одужає, добере згаяне - і наздожене.
«Ти обов'язково впораєшся!»
Батькам важливо розуміти, що дитина не повинна відповідати їх амбіціям і вважати себе невдахою, якщо вона погано вчиться. Важливо дати дитині зрозуміти, що любов до неї безумовна і аж ніяк не залежить від шкільних оцінок. Приймайте дитину як самостійну особистість, поки ще тендітну. Вона потребує підтримки, розуміння, заохочення та довірчих відносин. І обов'язково вселяйте в неї впевненість у власних силах. Як саме це можна робити?
«Якомога частіше повторюйте своєму школяру або школярці, що він неодмінно впорається, що у нього все вийде, - радить батькам Тетяна Беднік, психолог лінгвістичної гімназії № 1513. - І оріентіруйтеся не на результат, а на ті зусилля, які прикладає дитина. Не дається нова тема, наприклад, чи не виходить якесь завдання, але ви бачите, що вона намагається? Підтримайте її. Покажіть, що ви довіряєте їй, вірите в неї. І тоді поступово вона почне долати ті труднощі, які раніше здавалися не по плечу. А якщо дитина буде чути лише догани, не відчуваючи ніякої підтримки, то, швидше за все, інтерес до навчання буде втрачатися, а успішність − падати».
Це стосується не тільки молодших школярів, але й підлітків. У середній школі багато хто запускає навчання ще й тому, що перемикаються цілком і повністю на спілкування з однолітками. Спроба зрозуміти себе і своє місце в житті, прагнення навчитися будувати стосунки з оточуючими стають головним завданням для підлітка, все інше часто ігнорується. Про це писала ще Марія Монтессорі. І якщо у нього склалися довірчі відносини з батьками, то вони зможуть зрозуміти один одного і знайти компроміси. А батькам не буде складно переконати своє чадо в тому, що вчитися все-таки треба.
Гра фантазії - на користь справі
А ще батьки можуть зробити те, на що багато хто школи сьогодні просто не звертають уваги, - по-справжньому зацікавити дитину предметом. Усім відомо, що будь-яка шкільна наука частіше за все відірвана від життя. Вивчив тему, відповів, якщо запитають, написав контрольну - і через деякий час забув. Добре ще, якщо тема більш або менш цікава, а якщо нудна яка-небудь або занадто складна, то ще стільки неприємностей доставить!
А будь-яка тема може бути цікавою і корисною, якщо вона пов'язана з життям і дитині зрозуміло, як вона може використати отримані знання на практиці. Є школи, у яких це давно зрозуміли і викладають всі предмети саме так, а не інакше. Але тим, кому не пощастило навчатися в таких школах, можуть допомогти батьки. Куди більш захоплюючою і цікавою стане математика, якщо дитина буде залучено, наприклад, до складання і розподілу сімейного бюджету.
Вирушаючи у відпустку за кордон, домовтеся, що дитина буде головним експертом по тій країні, куди ви збираєтеся поїхати. А значить, їй необхідно заздалегідь з'ясувати, який там клімат і ландшафт, що являють собою флора і фауна, до складу якої держави входила ця країна в стародавні часи і що відбувається там зараз, яка її культура і традиції і так далі. Це вже історія з географією. Ну, а вже скільки корисних і важливих знань і навичок з біології може з вашою допомогою отримати дитина, відпочиваючи влітку на дачі! Покладіться на свою фантазію і намагайтеся використовувати будь-яку можливість, щоб показати дитині, що знання можуть і повинні бути корисними .
Обдаровані діти: виявлення, навчання, розвиток
У новій політичній ситуації, яка склалася в Україні, простежуються дві домінуючі тенденції: по-перше, відродження національної самосвідомості, української культури і мови, виховання громадянина України; по-друге, прагнення до інтеграції у світове, європейське співтовариство. Процеси перебудови в Україні обумовили нові тенденції в розвитку освіти.
Потреба суспільства у творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально розвинених громадянах, оновлення національної свідомості, відродження духовності викликали необхідність появи нових концепцій шкіл. Загальна розумова обдарованість викликає найбільший і цілком зрозумілий інтерес у нашій країні. Іноді цих дітей ми називаємо коротко — обдаровані діти.
Обдаровані діти — це діти, які різко виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Вони виявляють себе найбільш яскраво в таких сферах діяльності: інтелектуальній, академічних досягнень, творчості, комунікаціях та лідерстві, в різних видах діяльності і руховій сфері.
Обдарованість — це сукупність здібностей, що дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності, що є цінними для суспільства.
Обдаровані люди приносять велику користь суспільству, державі, є її гордістю. Тому перед суспільством, державою, навчальним закладом і сім’єю постає проблема навчання і виховання таких дітей.
Пошук обдарованих дітей та створення умов для їхнього розвитку — це комплексна спільна спланована діяльність дорослих: батьків, учителів, керівників гуртків, шкільного психолога.
Для того, щоб якомога раніше виявити обдаровану дитину, батькам та вчителям варто пам’ятати, що така дитина потребує до себе підвищеної уваги, тому що їй властиві особливі риси характеру, особливості у сфері мислення і в навчальній діяльності. Обдаровані діти мають добру пам'ять, особистий світогляд, добре розвинуте абстрактне мислення. В обдарованих дітей гарно розвинута свідомість, теоретичний спосіб мислення. Вони, як правило, дуже активні і завжди чимось зайняті. Прагнуть працювати більше за інших.
Діти боляче сприймають суспільну несправедливість, вони хочуть учитися і досягають у навчанні успіхів, навчання приносить їм задоволення, вони здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю, особливо в галузі літератури, математики, проведенні дослідів, спостережень. Обдаровані діти вміють критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути в суть речей і явищ. Вони задають багато питань і зацікавлені в позитивних відповідях на них. Обдаровані діти із задоволенням виконують складні і довготривалі завдання, проявляють великий інтерес до читання, мають великий словниковий запас. Завдяки частому звертанню до засобів масової інформації вони в більшості випадків уміють швидко виділяти найбільш значимі відомості, самостійно знайти важливі джерела інформації. Порівняно зі своїми ровесниками вони краще вміють розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати й узагальнювати. Чимало з них ставлять перед собою завдання, виконання яких вимагає багато часу. Для обдарованих дітей характерне почуття гумору. Вони мають добре здоров’я, у них перебільшені почуття страху, емоційна залежність, емоційна незбалансованість порівняно з їхніми однолітками.
Як і батькам, вчителю для навчання обдарованих дітей необхідно знати їхні психологічні особливості, перейматися проблемами й інтересами; володіти здатністю їх розпізнавати, активізувати і розвивати, мати віру в учня, бути доброзичливим в оцінці дій учня, вміти поставити себе на місце дитини; бути фахівцем вищого ґатунку — володіти предметними психолого-педагогічними і методичними знаннями; мати високий рівень інтелекту, широку ерудицію. Він також має постійно самовдосконалюватись, вчити і вчитись сам: бути ентузіастом, цілеспрямованим, наполегливим, впевненим у своїх силах, принциповим у важливих питаннях і водночас гнучким, коли йдеться про другорядне. Як відомо, лише особистість може виховати особистість і тільки талант може виростити талант.
І на закінчення хочеться звернутися до батьків та учителів: придивіться уважніше до своїх дітей та учнів, може поруч з вами живуть та навчаються справжні таланти та обдаровані особистості, які в майбутньому зможуть розв’язати проблему формування творчого потенціалу суспільства, забезпечать інтенсивний соціальний розвиток та науковий прогрес, дальший розвиток науки і культури, всіх областей виробництва і соціального життя України.
Риси обдарованих дітей
1. Оволодівають досить швидко знаннями і зберігають їх:
— засвоюють головне;
— швидко і відповідно реагують;
— критично оцінюють і ставлять питання, переносять вивчене на нову ситуацію.
2. Продовжують, перетворюють і передають ідеї, думки:
— зберігають логічну послідовність думок;
— користуються широким словниковим запасом, мова добірна й гнучка.
3. Мають високі показники абстрактного мислення:
— вміють узагальнювати;
— розділяють причини й наслідки;
— визначають взаємозв’язки.
4. Обдаровані — переборювачі труднощів:
— покладаються на себе, якщо зустрічаються з ускладненнями;
— наполегливо шукають вихід із ситуації.
5. Обдаровані — винахідники й творці:
— люблять експериментувати;
— використовують метод спроб і помилок.
6. Люблять незалежність.
7. Легко пристосовуються до нової ситуації:
— приймають потребу змін;
— передбачають наслідки;
— оптимістично зустрічають перешкоди;
— радо зустрічають нові ідеї, думки.
8. Фізичні риси обдарованих:
— енергійні;
— вільні від невротичних напружень.
Поради батькам, які бажають виховати здібну дитину
1. Дитина — це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробацій, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.
2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям.
3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.
4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.
5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.
6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри. Виховуйте дитину в гармонії з природою.
7. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямах творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.
8. Радійте успіхам ваших дітей.
9. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.
10. Пам’ятайте, що проблеми дитини — це і проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.
Обдарована дитина. Яка вона?
До уваги батьків, педагогів:
Дитина має очевидні музичні здібності, якщо:
Впізнає мелодії
Почувши музику, із задоволення підспівує або поспішає танцювати під неї
При співі або грі вкладає у виконання почуття і емоції
Розуміє і може описати словами характер і настрій музики
Самостійно наспівує почуті мелодії
Швидко і легко повторює ритм і мелодію
Вигадує власні мелодії
Навчилась або вчиться грати на якому-небудь музичному інструменті
Має музичні переваги щодо вибору діяльності.
Дитина має артистичні здібності, якщо:
З легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими
З великим бажанням виступає перед аудиторією
Вміє добре викладати свої думки
Прагне викликати емоційні реакції у інших, коли із захопленням щось розповідає
Часто виражає свої почуття мімікою, жестами, рухами
Змінює тональність і вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає
Легко копіює чиїсь пози, вираз обличчя і тому подібне
Пластично і органічно рухається
Любить і розуміє значення красивого одягу, вбрання для створення образу
Дитина має літературне дарування, якщо:
Любить, коли їй читають і розповідають оповідання, історії, казки, билини
Ставить багато питань, добре запам'ятовує події і їх учасників
Здатна довго утримувати в пам'яті почуті образи і прагне використовувати їх в нових сюжетах історій
Любить фантазувати
Розповідаючи про що-небудь, уміє дотримуватися сюжету, не втрачає основну думку
Зображує персонажів своїх фантазій емоційними одушевленими, олюдненими
Вибирає у своїх оповіданнях слова, які передають емоційний стан героїв
Використовує багатий словниковий запас
Дитина має художні здібності, якщо :
Не знаходячи слів, малює або ліпить, щоб виразити свої емоції
Краще всього сприймає саме візуальну інформацію
Помічає красиві предмети, любить їх розглядати і ходити на виставки (у музеї)
Висловлює свою думку про побачене з позиції краси, з естетичних позицій. Охоче ліпить, малює, креслить, комбінує фарби і матеріали
Малюнки не однотипні, а різноманітні
Використовує різноманітні кольори ( готові або/і сам змішує)
Не боїться малювати олівцем і використовувати різну техніку для створення задуму
Дитина має спортивні здібності, якщо :
Дуже енергійна, увесь час хоче рухатися
Здається, що вона ніколи не втомлюється
Смілива, не боїться синяків і шишок
Краще за багатьох однолітків розвинена фізично
Майже завжди прагне виграти в спортивних іграх
Віддає перевагу над спокійними розвагами навіть безцільній "метушні"
У неї є свій герой-спортсмен
Має широкий діапазон рухів (від повільного до швидкого, від плавного до різкого)
Прекрасно утримує рівновагу
Демонструє хороший рівень розвитку основних рухових навичок (ходьба, біг, лазіння, стрибки, уміння кидати і ловити предмети)
Завдання батьків, педагогів, психологів – своєчасно підтримати розвиток індивідуальної своєрідності і неповторного життєвого шляху дитини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий